Ви можете прослухати цей текст, ми озвучили його за допомогою штучного інтелекту:
Your browser doesn’t support HTML5
Спільне виробництво зброї: з якими країнами співпрацює Україна
Україна виробляє зброю спільно уже з десятком західних держав. Формула 2024 року «Купуй в Україні для України», за якою Київ закликав західні столиці інвестувати у виробництво на території України, у 2025-му розширилась до «Будуй з Україною» – з пропозицією зводити заводи у західних країнах, які працюватимуть за ліцензіями українських зброярів.
Першою ініціативу в обох випадках підхопила Данія.
Радіо Свобода зібрало інформацію, хто ще і як саме співпрацює з Україною в оборонній сфері.
За понад три роки повномасштабної війни Росії проти України деякі західні оборонні компанії та відомства побачили, як швидко певні їхні технології застарівали, а ціна виробництва, порівняно з українською, перестала бути конкурентоспроможною, розповідали українські виробники зброї.
Україна щодня стикається з потребами поля бою і в багатьох аспектах є технологічно найбільш просунутою, кажуть експерти, в тому числі коли йдеться про виробництво конкурентоспроможної за ціною зброї. І, як дослідило Радіо Свобода, з десяток країн уже зголосилися вкладатися в українське оборонне виробництво. Найчастіше, згідно з аналізом вже озвучених намірів, західні партнери готові інвестувати у дрони.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Умєров закликав партнерів зробити пріоритетом закупівлі БПЛА та боєприпасів в України«Єдиною країною у світі, яка розробила життєздатні дрони–перехоплювачі для боротьби з іншими дронами, є Україна. США та Європа не мають такої розробки», – пояснив такий інтерес старший науковий співробітник аналітичного центру Bruegel Джейкоб Фанк Кіркегаард, який раніше працював у Міністерстві оборони Данії.
Він підкреслив, що хоча деякі інші країни мають зброю, здатну перехоплювати дрони, але ключовий момент полягає в тому, що потрібен перехоплювач, значно дешевший за дрон, який він має знищити. І саме таку розробку має Україна.
«Данська модель»
Данія стала піонером у сфері спільного оборонного виробництва з Україною і першою інвестувала спочатку у підприємства в Україні, а тепер виділила понад 67 мільйонів євро на створення українських оборонних підприємств на данській території.
Співпраця охоплює виробництво трьох типів безпілотників:
- фронтових дронів;
- дронів–перехоплювачів;
- далекобійних БПЛА.
Ця сума – 67 мільйонів євро – не є значною, проте сама ініціатива вкрай важлива, вважає Джейкоб Кіркегаард.
Графічне зображення першої української далекобійної ракети-дрона «Паляниця». Скріншот з відео, яке оприлюднив президент України Володимир Зеленський 25 серпня 2024 року
«Так само, як початкова данська модель була відносно скромною за масштабом, головне тут – це довести життєздатність концепції. Суть у тому, що щойно буде доведено, що зброю української розробки можна в короткі строки виробляти в інших країнах, я впевнений, що буде значно більше фінансування як з боку Данії, так і з боку інших країн ЄС», – сказав Джейкоб Кіркегаард у коментарі Радіо Свобода.
З початку повномасштабного вторгнення Данія надала Україні 9 мільярдів євро оборонної допомоги, з яких 1,8 мільярда передбачено на 2025 рік.
Виробництво поза Україною
Фінляндія також одна із перших взялась за спільне виробництво з Україною. Ще у листопаді 2024 року фінський оборонний консорціум Summa Defence створив виробниче підприємство на території Фінляндії у партнерстві з чотирма українськими компаніями – Kort, Elf Systems, Skyassist та MPS Development.
«Попит на дронові технології та виробничі потужності є дуже високим. Дрони постачатимуться не лише в Україну, але й у країни Європейського Союзу та НАТО. Дрони стануть постійною частиною суспільного життя, відіграючи ключову роль у забезпеченні критично важливих суспільних функцій у цивільному, оборонному та безпековому секторах», – коментував запуск проєкту генеральний директор Summa Defence Юссі Холодпайнен.
Масове виробництво дронів для України та ЄС консорціум обіцяв запустити на початку 2025 року.
Велика Британія теж зробила фокус на дронах – про плани запустити спільне виробництво на території Британії президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосили 23 червня під час короткого візиту Зеленського до Лондона.
Британія інвестує сотні мільйонів доларів у збільшення виробництва дронів для України до 2025 року, і поки триватиме війна, вся продукція спрямовуватиметься для потреб України, запевнив український міністр оборони Рустем Умєров.
«Водночас після її закінчення Велика Британія та Україна розподілятимуть між собою вироблені безпілотники. Це сприятиме масштабуванню передових технологій, збільшенню виробництва безпілотників», – пояснив суть співпраці Рустем Умєров.
Як це працюватиме
Саме за такою схемою Україна і пропонує відкривати українські виробництва за кордоном – направляти усе вироблене до України, поки не завершиться війна.
На думку Джейкоба Кіркегаарда, в умовах українського ембарго на експорт зброї ця нова ініціатива «Будуй з Україною» може стати великим стимулом для збільшення оборонного виробництва у Європі, адже дозволяє частково обійти його. Європейські компанії отримають доступ до новітніх українських технологій, які зможуть використовувати в своїх інтересах після завершення війни.
Окрім того, каже, ця ініціатива має допомогти західним столицям швидше ухвалювати рішення щодо оборонних закупівель.
«Адже вона передбачає, що пріоритети та потреби України стають основним рушієм процесу закупівель. Я вважаю, що це справді має великий потенціал, тому що, так би мовити, «коротко замикає» значну частину бюрократичної інерції у сфері закупівель, яку ми спостерігали. Адже тут немає необхідності ухвалювати додаткові рішення – їх уже визначила ситуація на полі бою та сама Україна. І я думаю, що в короткостроковій перспективі саме цього Європа зараз потребує», – вважає Джейкоб Кіркегаард.
Військовослужбовці України запускають БПЛА Vampire (український ударний безпілотник) поблизу лінії фронту. Запорізька область, 2 лютого 2024 року
На думку Кіркегаарда, наразі масштаби нарощення виробництва зброї у ЄС недостатні, особливо зважаючи на доступні нові інструменти позик.
«Ми, наприклад, не бачили, щоб Diehl (виробник системи ППО IRIS–T – ред.) оголосив про суттєве розширення своїх виробничих потужностей для перехоплювачів. Ми бачили список, який українці нещодавно подали уряду Німеччини: якщо прикинути приблизно, це було близько 1500 ракет-перехоплювачів. Це ж три роки виробництва, так? І можна було б очікувати, що компанія відреагує, розширивши виробничі потужності, але вона цього не робить», – наводить приклад Джейкоб Кіркегаард.
Солдати стоять поруч із системою протиповітряної оборони IRIS-T SLM, Німеччина, 4 вересня 2024 року
«Є брак терміновості, можливо, навіть інерція – європейські закупівельні офіси в національних міністерствах оборони працюють не на належному рівні, їм бракує експертизи абощо», – каже аналітик і сподівається, що ініціатива «Будуй з Україною» виправить ситуацію.
Виробництво в Україні
У той час як про готовність відкривати українські заводи на своїй території поки що оголосили лише одиниці країн, в Україну інвестують чи починають інвестувати з десяток. Крім Данії, Фінляндії та Британії, це також Франція, Німеччина, Норвегія, Литва, Нідерланди, США та Канада.
США розвивають співпрацю через компанію Swift Beat для виробництва сотень тисяч дронів-перехоплювачів в Україні вже у 2025 році. Американська сторона також розглядає можливість прямих закупівель українських БПЛА та потенційну співпрацю у закупівлі озброєнь з європейськими партнерами.
Боєць 154-ї окремої механізованої бригади споряджає дрон-перехоплювач
Окрім того, у липні Україна домовилась про спільне виробництво зі США порохів на території Сполучених Штатів.
Франція хоче залучити до виробництва дронів автомобільну компанію Renault – і Renault уже провела переговори з Міністерством оборони Франції щодо створення виробничих ліній в Україні.
Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню називав майбутнє виробництво взаємовигідним для України та Франції і наполіг, що українці «краще за нас вміють розробляти безпілотники».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Лазери, міни та безпілотники: що українські зброярі привезли на оборонний форум до БрюсселяНорвегія теж сфокусувалась на дронах, проте морських. Компанія Kongsberg Defence & Aerospace, яка виготовляє також системи NASAMS, відкрила постійний офіс у Києві та підписала угоду про спільну розробку та виробництво надводних дронів в Україні з використанням норвезьких технологій. На ці потреби Норвегія виділила близько 580 мільйонів євро.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ГУР про надводний безпілотник Magura: розглядаються будь-які цілі у радіусі 800 кілометрівЛитва ще у листопаді 2024-го підписала меморандум про спільне виробництво безпілотників, боєприпасів та засобів радіоелектронної боротьби. Литовське керівництво розглядає можливість виробництва українських морських дронів за схемою «1+1» – один для себе, один для України.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Морський дрон уперше у світі знищив бойовий літак – ГУРНідерланди підписали контракти з українськими компаніями на виробництво 600 тисяч дронів вартістю 500 мільйонів євро. Нідерландська модель передбачає інвестиції безпосередньо в українські компанії та можливість створення спільних підприємств у Нідерландах.
Німеччина запустила найбільш амбітний проєкт у сфері далекобійного озброєння. Наприкінці травня 2025 року була підписана угода про спільне виробництво ракет із дальністю до 2500 кілометрів, які, за даними німецького видання Bild, здатні уражати цілі в Москві, Санкт-Петербурзі та на військових об’єктах за полярним колом.
Проєкт фінансується з пакета військової допомоги на суму 5 мільярдів євро.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Її постійно вдосконалюють». Неїжпапа розповів про модернізацію ракети «Нептун»Генерал–майор Крістіан Фройдінг, який очолює робочу групу з координації допомоги при Міноборони ФРН, заявив в ефірі німецького телеканалу ZDF, що перші ракети надійдуть в Україну вже до кінця липня, а постачання триватимуть у «високій тризначній кількості».
Німеччина, окрім того, профінансувала виробництво понад 500 безпілотників типу «Антонов-196» з дальністю польоту 1200 кілометрів, пише видання Welt.
Франція та Німеччина присутні в Україні також через KDNS, спільне підприємство німецької фірми Krauss-Maffei Wegmann і французької Nexter Systems, які вироблять танки та артилерію. KDNS уже зараз має потужності з ремонту своєї техніки в Україні, та планує спільно виробляти в Україні 155-мм артилерійські боєприпаси.
Канада поки що лише вивчає можливості спільного виробництва за «данською моделлю», коли військове обладнання вироблятиметься в Україні за канадські кошти. Розглядається також відкриття спільних підприємств на території обох країн.
Ще торік під час оборонного форуму у Брюсселі Київ закликав західні столиці інвестувати у виробництво в Україні, тоді для повного завантаження виробничих потужностей не вистачало 10 мільярдів євро. Зараз розрив ще більший, бо разом з інвестиціями збільшились і виробничі потужності українських підприємств.
Україна могла б виробляти у два з половиною рази більше зброї, якби на це були вільні кошти – розповів на полях саміту НАТО президент України Володимир Зеленський і закликав союзників виділяти 0,25% ВВП на розвиток української оборонної промисловості.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський: понад 40% зброї на фронті вироблено в Україні ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Восени нас може чекати Армагеддон». Як зупинити дронові атаки Росії? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Еволюція «Шахедів»: як Україна дає відсіч Росії в небі і як протистоятиме далі ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Умєров: Україна запускає програму спільного виробництва зброї з партнерами по «Рамштайну»