21 липня Німеччина й Велика Британія збирають чергове засідання Української контактної групи з питань оборони, відомої як Рамштайн-формат.

Востаннє партнери України, охочі допомогти їй зброєю, зустрічались у червні – відтоді чимало змінилося. Як у внутрішньополітичній українській «кухні» – бути достатньо переконливим в очах партнерів по «Рамштайну» тепер доведеться експрем’єру, а нині – міністру оборони Денису Шмигалю, – так і на зовнішньополітичній арені.

Відгриміла «важлива заява» Дональда Трампа – він готовий продавати Європі зброю для України, – й почалася конкретна практична робота.

Союзники шукають зброю й гроші, звіряючи з потребами України свої можливості. Й стикаються з низкою викликів, намагаючись створити попит у відповідь на пропозицію Трампа.

Радіо Свобода з’ясовувало, чи очікувати на потік американської зброї до України коштом ЄС і чому ідею Трампа не сприйняли з ентузіазмом найбільші європейські економіки.

Президент Франції Емманюель Макрон, прем'єр-міністр Канади Марк Карні та президент США Дональд Трамп на саміті G7 у Кананаскісі, Канаді, 16 червня 2025 року

Раптовий план

Оголошення президента США про готовність продавати союзникам по НАТО зброю для України багатьох із них застало зненацька. Це підтверджують співрозмовники Радіо Свобода в Альянсі, а також – публікація Reuters.

Німецькі чиновники на умовах анонімності розповіли Politico, що цю домовленість із президентом США просував Берлін, про чию «вирішальну роль» у зусиллях із постачання Києву американської зброї говорив і канцлер Фрідріх Мерц.

Німеччина запропонувала купити в США Patriot для України, сумніваючись, пише Politico, що Трамп, попри своє розчарування Путіним, достатньою мірою допоможе Україні під час літнього наступу Кремля на землі й у повітрі.

Президент США Дональд Трамп та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц в Овальному кабінеті Білого дому у Вашингтоні, США, 5 червня 2025 року

Німці вважали, що президент США, схильний ухвалювати рішення на основі бізнес-інтересів, – не відмовиться від прибутку. Й відповідна домовленість забезпечить Україні доступ до американської зброї і водночас не засмутить ізоляціоністів MAGA з оточення Трампа, чий опір допомозі Києву міг стримувати й президента.

Та в цьому, здавалося би, ідеальному плані не вистачало одного: доступних Patriot, що просто зараз могли би відправитися до України. Ця проблема актуальна й дотепер.

Німеччина готова була платити, але не ділитися власними обмеженими запасами, значна частина яких свого часу вже відправилася на захист повітряного простору України.

«Ми також повинні підтримувати нашу власну обороноздатність», – заявив 17 липня Мерц.

Пошуки доступних Patriot

Здається, виходом стає купівля Німеччиною двох систем для України у США, які своєю чергою прискорюють їх передачу.

The Wall Street Journal дізналося, що Сполучені Штати переорієнтували графіки виробництва й поставок, зробивши першою в черзі очікування на нові Patriot Німеччину.

Заради цього в черзі посунули Швейцарію, що замовила у США п’ять систем 2022-го.

Втім, нова система, пише Bild, усе одно буде готова не раніше, ніж за пів року, тому в Німеччині не виключають, що поки передадуть власну.

Українські військовослужбовці біля пускової установки системи ППО Patriot, місце розташування в Україні не розголошується

The WSJ пише, що саме так усе й відбуватиметься: пріоритет в отриманні нової зброї від американських виробників матимуть країни, що діляться власними запасами з Україною.

Схожа схема вже випробувана в минулому. Європейські союзники, отримуючи нові американські винищувачі F-35, передавали свої зношені F-16 Україні, що для неї ставали принципово новим елементом в захисті неба.

По суті, план Трампа певною мірою пропонує поставити цю схему «на конвеєр». Економічна вигода для США очевидна, однак експерти пояснюють і геополітичну важливість цієї моделі.

Президент США Дональд Трамп з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Овальному кабінеті Білого дому у Вашингтоні, США, 14 липня 2025 року

«Гадаю, президент [Росії Володимир] Путін задається в Росії питанням, якою буде політика США щодо України, скільки триватиме підтримка й елементарно – коли нова зброя буде доступна, щоб її придбали для України. Чи існує чіткий ланцюг постачань, що зможе утримувати на рівні ту допомогу, яку Україна впродовж останніх років отримувала?..

Маємо на це питання відповідь, а також – новий механізм того, який вигляд може мати довгострокова підтримка. Українцям є сенс продовжувати, адже з погляду того, скільки витримають, це більше не питання тижнів.

Створюється нова система – тепер за нової адміністрації США, що забезпечить довгостроковість підтримки України», – каже Радіо Свобода Крістін Берзіна, директорка офісу Німецького фонду Маршалла у Вашингтоні.

В очікуванні пояснень

Стабільність підтримки України за нових умов, утім, залежить від тих, хто оплачуватиме за неї рахунки. Тобто – попиту на нову пропозицію США з боку Європи й Канади.

Окрім готовності Вашингтона ставити країни НАТО в пріоритет на отримання зброї, потрібна готовність Європи чекати на її виробництво. А тим часом – розлучатися з власними обмеженими арсеналами, які попрямують до України.

Деталі пускової установки ЗРК NASAMS під час виробництва на складальній лінії заводу оборонної та аерокосмічної зброї Kongsberg у Конгсберзі, Норвегія, 30 січня 2023 року

Потрібна і воля виділяти значні кошти на їх поповнення, купуючи, відповідно, новинки в американців. Одна батарея Patriot, приміром, коштує близько мільярда євро.

Співрозмовники Радіо Свобода в штаб-квартирі НАТО, не вповноважені спілкуватися зі ЗМІ, пояснили, що загалом реакція союзників на план Трампа була сприйнятливою. Адже це «вписується» в домовленість, досягнуту на цьогорічному саміті в Гаазі.

Союзники зобов’язалися підняти свої витрати на оборону до 5 відсотків від власного ВВП до 2035 року. Допомога Україні зараховуватиметься до цих витрат.

Найбільший ентузіазм, за словами співбесідників Радіо Свобода, проявили країни Північної Європи. Вони готові витрачати кошти, втім, задаються питанням, що й де купувати. На четвертому році підтримки Україні, що протистоїть Росії у війні на виснаження, вичерпуються і запаси зброї у Європі.

Генсекретар НАТО Марк Рютте під час пресконференції на саміті НАТО в Гаазі, Нідерланди, 25 червня 2025 року

На ці питання, а також багато інших, має відповісти Марк Рютте – союзники, як розповіли Радіо Свобода в штаб-квартирі НАТО, нині чекають на лист від генсекретаря. «Важлива заява» Трампа, під час виголошення якої найвищий посадовець НАТО був особисто присутній, «відгриміла» – почалася кропітка і, можливо, марудна технічна робота.

Очікується, що Рютте, координуючись із Києвом, Вашингтоном і низкою інших столиць, розпише нагальні потреби України в конкретній техніці та її обсягах, і звірить, хто й чим може ділитися.

А також проінформує, коли США можуть заповнити потенційні прогалини у запасах. На основі цієї інформації ухвалюватимуться рішення щодо подальших кроків.

Приклад Німеччини доводить, що саме терміни є чи не ключовим занепокоєнням у багатьох країнах.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президент Румунії Нікусор Дан виступають на пресконференції у канцелярії в Берліні 18 липня 2025 року

Глава Пентагону вже не пропустить «Рамштайн»

Звірити годинники й узгодити подальші кроки 21 липня планують на «Рамштайні» – це засідання, на відміну від попереднього, вже не пропустить глава Пентагону Піт Геґсет.

23 липня командувач сил НАТО у Європі Алексус Гринкевич окремо збирає представників країн, що мають у своєму арсеналі Patriot. Мета – та сама: визначити, хто, що і коли в теорії зможе поставити.

Радіо Свобода надіслало запити всім країнам у Європі, що володіють цими системами ППО, окрім Німеччини, яку вважають ідейним натхненником нової схеми, – її посадовці й так публічно інформують про перебіг дискусій і їхній статус.

17 липня канцлер Мерц сказав, що транспортування й встановлення їх Україні - «питання днів, можливо, тижнів».

Patriot також мають Греція, Іспанія, Польща, Нідерланди, Румунія, Швеція. Станом на момент публікації цього матеріалу відповідь про потенційну готовність направити їх Україні надійшла тільки від Швеції, – посадовці тамтешнього Міноборони, втім, зауважили, що поки не можуть поділитися жодними подробицями.

Солдати під час візиту президента України Володимира Зеленського на військовий полігон, де тривало навчання українських солдатів на ЗРК «Patriot» у нерозголошеному місці в Німеччині, 11 червня 2024 року

Безпековий експерт Євроради з закордонних справ(European Council of Foreign Relations – ред.) Рафаель Лосс бачить у Європі «значний потенціал, особливо для критично важливих можливостей та боєприпасів» щодо забезпечення України зброєю в межах пропозиції Трампа.

«Існує певна невизначеність щодо конкретного каналу фінансування – чи то спільний фонд НАТО, чи то двосторонні засоби підтримки, які європейці мобілізують задля України… Незрозуміло, і звідки візьмуться самі системи [ППО].

Чи це наявні запаси США, які теж обмежені, чи системи, від яких нині відходить Ізраїль, чи закупівлі, здійснені іншими гравцями в Європі й по всьому світу загалом. Можливо, їх перенаправлятимуть Україні, а країни принаймні тимчасово відмовляться від своїх замовлень. Гадаю, чимало речей потрібно прояснити впродовж наступних кількох днів», – каже Радіо Свобода Лосс.

Не всі «на борту»

У переліку країн, охочих долучитися до схеми закупівель зброї для України у США, фігурували Фінляндія, Данія, Швеція, Норвегія, Велика Британія, Нідерланди, Канада. 14 липня їх назвав генсекретар Марк Рютте.

Окрім Німеччини, вже підтвердили готовність купувати й передавати зброю Норвегія, Швеція, Данія. Однак конкретні зобов’язання ще належить узгодити.

Велика Британія, Нідерланди, Фінляндія, Канада зацікавлені ідеєю. Вивчають зараз і її, і власний потенціал для участі.

Президент США Дональд Трамп у супроводі віцепрезидента Джей Ді Венса та держсекретаря США Марко Рубіо зустрічається з генсекретарем НАТО Марком Рютте в Овальному кабінеті Білого дому у Вашингтоні, США, 14 липня 2025 року

У цьому списку, втім, складно не помітити відсутності другої й третьої економік Європи, якщо оцінювати за розміром ВВП.

Франція, що посідає друге місце в рейтингу, не збирається платити зі свого бюджету за американську зброю для України – це підтвердив, не називаючись, співрозмовник Радіо Свобода у французькому уряді. Однак Париж, вочевидь, не проти закупівель цієї техніки коштом ЄС.

«Придбання обладнання у Сполучених Штатів можливе, якщо воно відповідає нагальним потребам України і немає європейського рішення/європейського обладнання.

В інших випадках, відповідно до підходу, який ми завжди захищали та просували, пріоритет надається замовленням або придбанню європейського обладнання», – наголосив у коментарі Радіо Свобода французький посадовець.

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон на саміті Велика Британія-Франція на Даунінг-стріт, 10 липня 2025 року

Італія, що замикає топ-3 економік Європи, теж не братиме участі в запропонованій США й НАТО схемі закупівель озброєння для України. La Stampa, яка про це повідомила, пов’язала позицію італійського уряду з «практичною відсутністю бюджетного простору».

«Існують конкуруючі політичні пріоритети. Звичайно, інституції ЄС воліли би мобілізувати спільні зусилля та об'єднати фінансування таких заходів підтримки.

Деякі західноєвропейські країни традиційно вагаються повністю покладатися на підтримку США або навіть на фінансування їхньої військової допомоги європейцями. Вони надають перевагу інвестиціям у потужності європейського оборонпрому, однак, звісно, це забере більше часу, аніж купівля готового обладнання, доступного в США чи деінде у світі.

А ще є ті, хто стикається з фіскальними обмеженнями. Країни південної Європи не бачать багато можливостей для маневру, щоб мобілізувати кошти як для переозброєння, так і для продовження підтримки України в тій мірі, як у минулому.

Ці дискусії розвиваються, і європейці мають знайти спільний підхід до цих викликів», – пояснює експерт Рафаель Лосс.

Президент США Дональд Трамп вітає прем'єр-міністра Італії Джорджію Мелоні біля входу у Білий дім у Вашингтоні, США, 17 квітня 2025 року

Стимули для Європи

Аналітикиня Крістін Берзіна вважає, що Європу більше цікавитимуть закупи на американському оборонному ринку, якщо її експорт до США не буде обкладений високими тарифами.

«Зараз у нас є хороша розмова про безпеку між європейцями та американцями. Це не можна сприймати як належне. Також є дуже складна розмова про тарифи, яка, мені видається, також відволікає в трансатлантичному сенсі.

Європейцям потрібно побачити, що існує велика підтримка їхнього апетиту – своєрідні переваги від більшої «агресивності» в питанні безпеки. Це також один із факторів, який потенційно може бути корисним у дискусії про тарифи, якщо у нас буде більше співпраці в безпековій галузі», – зазначила в розмові з Радіо Свобода фахівчиня Німецького фонду Маршалла.

Важливу роль відіграла би і готовність США оплатити принаймні частину рахунку за зброю для України, – вважає безпековий експерт із ECFR Рафаель Лосс.

«Якщо США вирішать мобілізувати додаткові кошти (на підтримку України – ред.), виділивши їх у Конгресі, а потім направити з власних запасів або з «коліс» американського оборонного виробництва військову техніку, критично важливу для оборони України, – гадаю, це значною мірою виправило би уявлення про те, що Сполучені Штати отримують фінансову вигоду від самооборони України.

І це допомогло б європейцям краще обґрунтувати відповідні рішення перед своїм населенням», – резюмує Лосс.